Страсний тиждень… Асоціації страстей…

PDFДрукe-mail

Переглядаю фільм «Страсті Христові»… В уяві – події Майдану - страсті по-українськи… Дивлюся Хресну дорогу в Колізеї… І знову в уяві – події Революції гідності… Дивлюся фільм про ціну демократії в Україні, про зиму, що ми пережили, і весь народ мій зливається в одну душу, одне серце, і уособлює Христа, Його жертву за нас… Напевне, сили зла були такі великі, що потрібно було доповнити дорогоцінну кров Господа, пролиту за нас, кров’ю майданівців…

21 листопада… Велике християнське свято на честь архистратига Михаїла, покровителя Києва. Понад 2 тис. років тому Ісус урочисто ввійшов в Єрусалим, щоб відсвяткувати Пасху з учнями. Він знав, що його чекає після зради Юди… Наша молодь, що піднялася на боротьбу за європейські цінності, також знала, на що здатен зрадливий режим новітнього Ірода, і все ж взяла на себе хрест боротьби за свободу. А потім були падіння під тягарем хреста. 30 листопада… 1 грудня – особливий день народного волевиявлення в 1991-ому. 2013-ий – кривава плата за доленосний вибір від прокремлівського тирана…

11 грудня… Як і 2000 років тому, коли Ісусові так потрібна була поміч Симеона з Киринеї, так і в ту ніч жорстокого протистояння повстанцям необхідна була допомога киян, підтримка Церкви Христової… Дзвони Свято-Михайлівського золотоверхого, крик душі: «Києве,вставай»…
Наступні падіння від ударів Іродових посіпак калічили тіла, але ще більше піднімали дух нескореної нації, яка перед національним стягом просто благоговіла, натхненно співала Славень, де лише могла, насолоджувалась пророчим словом батька Тараса, розбудивши в серцях палку любов до неньки України.
18 січня – Хрещення Господнє в ріці Йордані… Й хрещення народу вогнем і водою з водометів на лютому морозі, криваве хрещення перед Днем соборності. Знову ж як розплата за Шевченків заклик» «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю»…
22 січня – відлетіли у вічність душі великих українців Сергія й Михайла, українців вірменського й білоруського походження… А потім ще будуть грузин й росіянин. Але найбільше поляже українців, і російськомовних, й українськомовних, і з заходу й зі сходу – тих, що любили Україну й готові були душу й тіло положити за нашу свободу. Їх розіпнуть, як Христа, на Голгофі України – Майдані. А перед тим будуть скалічені Ігор Луценко, Дмитро Булатов, замордований Юрій Вербицький…
20 лютого… Загиблих - сотня, скалічених і зниклих – батальйон, убитих горем дітей, батьків, братів, сестер – мільйони…
Що змінилося з часів Христа? Єрусалим і Київ… На терезах – людяність і злоба… З Ісуса зривають одяг… Роздягають козака Михайла Гаврилюка на морозі… Ісуса прибивають до хреста… Пробивають руки Булатова Дмитра… Новітні пилати, юди, варавви… Мужні учні Христа, що Благу Вість рознесли в усі куточки землі, були розіп’яті, катовані, як і Спаситель. Новітні апостоли новин також постраждали, як і вони… Серед них – В’ячеслав Веремій… І матері траплялись, й плачучі жінки на Хресній дорозі в першому й двадцять першому століттях… І була Вероніка, співчутлива і мужня, що кров витирала з Господнього Обличчя. І сучасні вероніки були на Грушевського й Інститутській… Богомолець Ольга, Леся медсестра… І справжні лікарі були, що ридали над тілами загиблих героїв, бо не в силі були з пазурів смерті вирвати їх… Згадаймо іще похорони – Ісуса й героїв Небесної Сотні… Й мироносиць-жінок,що куль не лякались. Отаке Євангеліє від українського народу…
Що змінилося з часів Ісуса? Натовп спостерігає за розп’яттям… Епоха Інтернету. Війна он-лайн, і бій онлайн… Рани й смерть в прямім ефірі… Лише цвяхи від катів замінили кулі від снайперів. Сумно й страшно, та не всім. Але настане

Воскресіння. Для одних – радість, для інших – прозріння. Христос Воскрес! Воскресне й Україна!

Марія Карманська

18 квітня 2014 року.